Підміна понять: Що заважає адаптації українського законодавства до європейського

6 березня 2019
Підміна понять: Що заважає адаптації українського законодавства до європейського

Олександр Авазашвілі, директор JTI з регуляторної політики і питань оподаткування регіону Східна Європа

Через місяць Україна відзначатиме п'яту річницю підписання Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом. Традиційно до цієї дати в інформаційному полі й експертних колах країни прокотиться хвиля обговорення успішності виконання Україною взятих на себе в 2014 році зобов'язань.

Прогрес є, але далеко не в усіх сферах. Наприклад, гармонізація українського регуляторного поля з європейським – важливе питання для реальної економіки – досі далека від фінішної прямої. І один з найнижчих темпів гармонізації – в тютюновій галузі. Чому?

Нібито тютюнова галузь гальмує цей процес. Але ми чудово розуміємо, що оскільки наші продукти несуть ризик для здоров'я, регулювання тютюнового сектору – це необхідне і правильне. Реальна ж причина, що гальмує наближення тютюнового законодавства України до стандартів ЄС, – це підміна процесу адаптації європейських норм їхнім вибірковим нетранспарентним копіюванням.

Так, уже кілька років в парламенті знаходиться законопроект, покликаний привести українське законодавство у відповідність до Директиви ЄС. І хоча прийняття самої Директиви стало результатом тривалого процесу консультацій з усіма зацікавленими сторонами, включаючи європейських економістів і виробників тютюнових виробів, її українська "адаптація" була розроблена нашвидкуруч і у вузькому колі антитютюнових лобістів.

Відсутність банального розуміння того, як працює індустрія, відмова від прозорого діалогу та виключення ключових зацікавлених сторін з процесу призвели до того, що законопроект далекий від ринкових реалій. У ньому, наприклад, є пункти, які прямо суперечать чинному законодавству, а також не передбачені перехідні періоди. Але найважливіше – він містить оціночні судження, що абсолютно неприпустимо в законопроекті.

Щоб уникнути таких прецедентів, побічно які саботують реалізацію Угоди про Асоціацію, важливо дотримуватися принципів якісного регулювання. Це загальноприйняті правила, якими оперують як країни ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку), так і країни Європейського Союзу. Ці принципи дуже прості: відкритість і прозорість прийняття рішень, оцінка впливу нових регуляторних заходів на економіку і, що важливо, участь в законодавчому процесі всіх зацікавлених сторін.

Саме за такими принципами було розроблено зміни до Податкового кодексу щодо створення довгострокового плану підвищення ставок акцизного збору з тютюнових виробів. У рамках Угоди про Асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов'язання підвищити розмір акцизних ставок до рівня європейських. І прийнятий план до 2024 року включно – хороший приклад адаптації українського законодавства.

Рішення про впровадження восьмирічного акцизного плану було прийнято після консультацій з усіма зацікавленими сторонами. В результаті цей план став компромісним для досягнення цілей як з точки зору наповнення бюджету, так і охорони здоров'я. А ми – індустрія – нарешті можемо ефективно планувати свою діяльність в середньо- і довгостроковій перспективі. Тому що ще два роки тому відсоток підвищення акцизних ставок залежав виключно від розміру бюджетної "дірки". На жаль, акцизний план вже порушується (+ 9% з липня 2019 року), але щиро сподіваємося, що це виняток.

Важливо розуміти, що гармонізувати законодавство потрібно, але тільки через призму якісного регулювання. Саме про це в унісон говорили представники бізнесу і держави під час круглого столу "Якісне регулювання: гармонізація українського законодавства до законодавства ЄС", проведеного в кінці січня Союзом українських підприємців.

І саме це потрібно для більш ефективного виконання Україною своїх зобов'язань за Угодою про Асоціацію з ЄС.

Оригінал статті був опублікований на сайті "НВ.Бізнес"

Опитування Висловити
свою думку