Просте вирішення проблеми «законодавчого спаму»

7 листопада 2018
Просте вирішення проблеми «законодавчого спаму»

Верховна Рада потопає у величезній кількості законопроектів. Як вирішити цю проблему?

Наталія Пронге, директор з глобальної регуляторної стратегії JTI (Женева)

В українського бізнесу багато спільного. У цьому я переконалася під час круглого столу, організованого Спілкою Українських Підприємців (СУП). Минулого тижня представники бізнесу та влади зібралися, щоб обговорити нагальні проблеми регулювання: що спрошує бізнес-процеси, а що, навпаки, створює зайві проблеми.

Ми — тютюнова галузь — одна з найбільш жорстко регульованих в усьому світі. Нам встановлюють акцизні збори, регулюють маркетинг, ціноутворення, склад продукту та навіть його упаковку. Але в жодній країні світу ми не стикалися з такою лавиною законопроектів, як в Україні. За останнє скликання Верховної Ради зареєстровано близько 90 законопроектів, які так чи інакше покликані регулювати нашу роботу чи продукцію. Лише за останній місяць з’явилося 12 нових проектів законів. І проблема не лише в їхній кількості, але й у якості.

Оскільки продукція несе ризик для здоров’я, ми розуміємо, що регулювання галузі необхідне та важливе. Але воно має засновуватися на принципах «якісного регулювання». Це не абстрактне поняття, воно чітко сформульоване міжнародними організаціями, включаючи Європейський Союз та Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), з якою Україна, до речі, співпрацює. Згідно з керівними принципами ОЕСР якісне регулювання передбачає, що:

  • процес ухвалення рішень відкритий і прозорий

  • всі зацікавлені сторони — уряд, адміністрації, експертні організації та бізнес — можуть брати участь у законодавчому процесі

  • дії уряду засновані на доказах та чіткому розумінні потенційних наслідків пропонованого регулювання

  • нормативне навантаження на бізнес, громадян чи державні адміністрації зведене до мінімуму

Що це означає на практиці? Перш ніж створювати черговий законопроект, необхідно:

  • проаналізувати існуюче законодавство, щоб оцінити його ефективність та визначити, чому воно не працює

  • чітко визначити проблеми та цілі регулювання

  • використати надійні дані та дослідження

  • проводити широкі громадські консультації, до яких залучені всі зацікавлені сторони

  • провести оцінку регуляторного впливу, щоб визначити можливі ризики

  • вжити заходи для забезпечення належного втілення закону

Це дуже простий алгоритм дій, яким керуються країни-члени ОЕСР та ЄС. І дуже хотілося б, щоб процес ухвалення рішень про регулювання в Україні працював на базі цих принципів. Бізнес, у свою чергу, завжди відкритий до діалогу і готовий ділитися усіма знаннями, експертизою, дослідженнями, прогнозами ризиків, щоб ера «законодавчого спаму» нарешті завершилася, а регулювання стало ефективним. І мова не тільки про можливе, а й чинне регулювання.

Лише один приклад. У Верховній Раді планують розглянути законопроект про заборону викладки сигарет на вітринах. Це, на думку авторів, знизить рівень паління в країні. Хоча немає жодного надійного доказу зв’язку між забороною викладку та зниженням рівня тютюнопаління. Згідно з підсумками соціологічного опитування Eurobarometer 385, найпоширенішою причиною, чому люди почали палити, було ідентифіковано вплив соціального оточення. 79 % курців та колишніх курців почали палити, тому що палять їхні друзі. 21 % респондентів відповіли, що причиною було те, що палили їхні батьки. І лише 3 % опитаних привабила пачка цигарок.

Також автори законопроекту ігнорують можливі економічні наслідки. За підрахунками Міністерства фінансів України, результатом ухвалення цієї ініціативи стане недоотримання державним та місцевими бюджетами 3,9 млрд грн. А Асоціація міст України прогнозує недоотримання 858,3 млн грн місцевими громадами. Такі втрати викличе перехід споживачів на дешевші бренди та зростання нелегальної торгівлі цигарками.

Іншими словами, документ не досягне поставленої мети та нанесе економічну шкоду бюджету країни. Тим не менш, парламент вимушений його розглядати, як і багато інших неефективних та непрорахованих проектів законів, що не мають шансів на проходження.

Використання принципів «якісного регулювання» як фільтру для боротьби з законодавчим «спамом» не лише зробить послугу українському бізнесу, а й суттєво полегшить роботу законодавцям. Вітчизняне регулювання має базуватися на європейським практиках, перевірених часом та підтверджених фактами.

Оригінал цієї статті був опублікований на сайті «Новое время».

Фото - UNN.

Опитування Висловити
свою думку