Якісне регулювання: гармонізація українського законодавства із законодавством ЄС

8 лютого 2019
Якісне регулювання: гармонізація українського законодавства із законодавством ЄС

31 січня Спілка українських підприємців уже втретє зібрала за одним столом бізнес та представників влади задля налагодження конструктивного діалогу. Цього разу темою для обговорення стали ключові проблеми, які виникають в процесі гармонізації українського законодавства з європейськими нормами. Дискутували про проблематику гармонізації: Борис Белянський, МТІ, Євгенія Піддубна, Carlsberg, Олександр Авазашвілі, JTI, Інна Хомич, Нова Пошта, Ольга Трофімцева, Міністерство аграрної політики та продовольства, Віктор Довгань, Міністерство інфраструктури, Сергій Петухов, Міністерство юстиції, Володимир Лапа, Держпродспоживслужба, Леонід Віткін, Міністерство економічного розвитку та торгівлі.


І хоча загальна проблематика у контексті гармонізації однакова для усіх галузей економіки, все ж заглибилися в бачення цього процесу кожною окремою компанією.

Для компанії МТІ проблемним є питання нанесення і трактування знаку відповідності (трилисник). Цей знак імпортери змушені наносити не тільки на коробку, а й на сам товар та додаткові комплектуючі. Фактично відбувається дублювання європейського знаку СЄ. Однак проблема нанесення на товар не ключова. Крім того, що бізнес несе фінансові витрати через таку необхідність розміщення знаку, контролюючі органи ринкового нагляду по-своєму трактують стандарти нанесення трилисника, за що бізнес змушений платити штрафи. Тож Борис Белянський, генеральний директор МТІ, озвучив потребу бізнесу наносити трилисник лише на упаковку.

У дискусії з Леонідом Віткіним, директором департаменту технічного регулювання МЕРТ, та Володимиром Лапою, головою Держпродспоживслужби, опрацювали це питання набагато глибше, однак шляхів вирішення проблеми на рівні технічного регулювання, на жаль, не знайшли. Натомість виявили, що питання лежить трохи в ширшій площині – мова йде про взаємне визнання оцінки відповідності двома сторонами. Так, українське законодавство не відповідає європейським регламентам. Однак чи доцільно говорити для України про визнання європейської системи без прогресу у визнанні української системи? Питання нанесення, здавалося б, простого знаку відповідності лежить набагато глибше і потребує ще довгої роботи. Однак СУП, зокрема, і Комітет з розвитку роздрібної торгівлі, точно не планує упускати це питання з пулу важливих.

Про законодавчий спам та приклади неякісних регуляторних актів розповів і Олександр Авазашвілі, директор з регуляторних питань та оподаткування регіону Східна Європа компанії JTI. За останні два місяці минулого року у Верховній Раді було зареєстровано близько 20 проектів законів, які покликані регулювати тютюнову індустрію. При цьому автори законопроектів часто забувають по те, що Україні потрібна адаптація, а не просто копіювання європейського законодавства. Одним із таких законопроектів є 2820, який активно лобіюють як такий, що начебто адаптує українське законодавство до європейського, хоча це не так.


«Ми не проти регулювання як такого, ми розуміємо, що оскільки наші продукти несуть ризик для здоров’я, якісне регулювання тютюнової галузі є необхідним. Однак, на нашу думку, в цьому процесі слід дотримуватися принципів якісного регулювання, які прийняті Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD), і є найефективнішими», - зазначив Олександр Авазашвілі.


«Для нас дуже важливо зберігати здоровий баланс. Часто наближення українського законодавства до європейського сприймається третіми сторонами просто як перекладання європейських норм на українські реалії. Це не працює, тому доводиться більш аргументовано відстоювати свої позиції, як бізнесу, так і представникам влади», - додала в контексті неправильної адаптації норм ЄС Ольга Трофімцева, заступник міністра аграрної політики та продовольства з європейської інтеграції.

За словами представників влади, багато проблем лежить навіть не в напрацюванні законопроектів, а в їхній імплементації законопроектів. Крім того, не вистачає координаційної складової між центральними органами влади. Як зазначають представники Уряду, важливо на початковому етапі залучати органи різних галузей, яких торкається питання. Адже часто мова йде про окрему галузь, а цілий ланцюг, який стосується кількох галузей.

Про досвід успішної співпраці з державними органами поділилася Євгенія Піддубна, Carlsberg. Досвід її галузі свідчить про те, що багато європейських законів було прийнято в Україні завдяки співпраці бізнесу та влади. Зокрема, і останній Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». Однак робота над підзаконною нормативною базою продовжується. Одним із питань, які все ж турбують галузь, є реєстри компонентів речовин та матеріалів, які контактують з харчовими продуктами.


«Ми не можемо користуватися європейськими реєстрами, як це передбачено в зоні вільної торгівлі, а українські реєстри не розроблені. В свою чергу, це зупиняє швидкість обміну технологіями, інноваціями», - додала Євгенія.

Володимир Лапа розкрив простий секрет вдалої співпраці з компаніями, які виготовляють харчові продукти:

«Важливо пояснювати бізнесу законодавчі норми не тоді, коли вони вже схвалені, а ще на етапі обговорення. Таким чином, ми в результаті маємо не тільки більш якісний адвокативно-правовий продукт, а й консенсусне бачення щодо необхідності прийняття цього законопроекту».


Про «довгостраждальний» для логістичної галузі Закон «Про поштовий зв’язок» дискутували Інна Хомич, Нова Пошта, та Віктор Довгань, заступник міністра інфраструктури України з питань європейської інтеграції. І хоча в деяких питаннях з Міністерством інфраструктури все ж вдалося знайти консенсус, ще залишається над чим працювати. Зокрема, неправильний переклад і уніфікація 67 Директиви ЄС. На жаль, неправильний переклад – це те, що часто доводиться зустрічати в українському законодавстві в контексті гармонізації із законодавством ЄС. Однак віднедавна в Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції є можливість залучати для цього висококваліфікованих експертів. Саме Офіс займається перекладом багатьох директив. Тож для цього можна використати і цей інструмент.

«Проблема неправильного трактування європейських норм нам знайома. Поки не буде офіційних вивірених перекладів, вона не усунеться. Робоча група, яка працює над документом, має створити нову термінологію – далі на цьому базується все національне законодавство. І національне законодавство має бути приведено у відповідність до директиви», - дав свою експертну оцінку Сергій Петухов, заступник міністра юстиції України з питань європейської інтеграції.


Підсумували зустріч ключовими пунктами, які допоможуть бізнесу зі свого боку також вплинути на ефективне продовження процесу гармонізації із законодавством ЄС на якісному рівні:

1. Бізнес повинен мати єдине бачення проблематики. Бізнес-асоціації є тим першим фільтром, який дозволяє сісти за стіл переговорів

2. Бізнес має бути активним, відслідковувати ті речі, які можуть бути критичними, бути лобістом своєї галузі

3. Знаходити компроміси

4. Налагодити роботу із депутатами

5. Шукати спільну позицію між законодавчою, виконавчою гілками влади, бізнесом і європейськими експертами

Крім того, обидві сторони висловили зацікавленість у налагодженні проактивного діалогу влади з бізнесом: не реагувати на проблему, а попереджувати її.

Дякуємо учасникам за якісний рівень діалогу та відвертість у позиціях!


Опитування Висловити
свою думку